Що потрібно робити батькам сором’язливої дитини?

1. Запам’ятати що постійно говорити при дитині «Вона в нас така сором’язлива», це табу!

2. Підвищувати рівень її самооцінки: не критикувати зовнішність дитини; не говорити про те що дитина не така розумна; провокувати невпевненість,  тривожність дитини. Навпаки робити компліменти.

3. Бути делікатним, не розчаруватися у своїй дитині. Любити свою дитину, приділяти їй час.

4.  Бути емоційно відкритим до дитини.

5.  Робити все, щоб дитина не почувалася незахищеною і залежною від вас.

6.  Гасити тривогу з найменшого приводу.

7.  Учити дитини самоповаги (на власному прикладі).

8. Допомогти знайти свої сильні сторони, таланти (можна використати для компенсації недоліків).

9. Формувати навички спілкування: заохочувати ігри з ровесниками; навчити цікавих ігор; допомогти знайти друга, який міг би захистити дитину в колі   однолітків.

10. Не дозволяти іншим дорослим критикувати вголос розум  зовнішність вашої дитини.  

Дії батьків у разі відмови дитини від їжів садку або вдома?

1. Демонструйте бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Тільки батьки контролюють рівень залежності дитини від солодкої, жирної або калорійної їжі.

2. Дотримуйтесь режиму харчування. Прийоми їжі рекомендовано поділяти на 4-6 разів, однак він залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин.

3. Формуйте у дитини смакову цікавість, урізноманітнюйте раціон дитини. Обговорюйте структуру страви, колір, аромат, консистенцію, корисні та шкідливі властивості продуктів харчування.

4. Надайте дитині можливість самій визначити улюблені страви.

5. Не перегодовуйте дитину, вона самостійно визначатиме міру власної ситості.

6. Не робіть із їжі винагороду: «Солодощі»- частина раціону, а не нагорода за особливі заслуги. Хваліть дитину, підбадьорливе слово навідміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, а тіло залишить здоровим.

7. Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото і відеоматеріалів.

Як треба поводитися, коли дитина обманює?

1. НЕ дратуйтеся, не придумуйте способи розправи.

2. Якщо дитина сама зізнається у брехні, не в якому разі не карайте її, швидше підбадьорте її, щоб вона повірила у власні сили: раз зміг зізнатися, що сказав неправду, - отже, чесний.

3. Якщо дитина не хоче зізнаватися, не змушуйте її це робити, а краще розкажіть їй казку або придумайте історію про те, до чого призводить брехня і скільки доставляє неприємностей.

4. Дитина повинна розуміти, що Ви не можете змиритися з брехнею і всяка неправда Вам чужа. І навіть замовчування про правду - брехня.

5. Нехай дитина зрозуміє, що краще, щоб була «неввічлива» правда, ніж «ввічлива» брехня.

6. Намагайтеся, як можна частіше заохочувати щирість дитини.

7. Треба дозволити дитині в адекватних ситуаціях вихлюпувати все негативні емоції назовні, не відчуваючи почуття власної провини, і говорити не тільки «підсолоджену» правду, а й іншу, «гірку», яку б не хотілося ні кому чути.

8. Частіше заохочуйте свою дитину, не скупіться на похвалу.

9. Коли дитина обманює, наслідуючи одноліткам, втрутьтеся в її дружні стосунки.

10. Запам'ятайте, що маленький брехунець - «великий» психолог. І тому, як Ви відреагували на його обман, він судить, як насправді Ви ставитеся до нього.

Що потрібно робити батькам коли дитина вередує?

1. Перш за все, проаналізуйте ситуацію, знайдіть причину виникнення подібної реакції у дитини.

2. Починайте з себе. Перегляньте ваші власні вимоги до послуху дитини. Виділіть дитині достатній простір для прояву самостійності, ініціативи, надайте дитині право вибору.

3.  Наділяйте свою дитину певними обов’язками, тим самим виховуйте почуття відповідальності.

4. Змініть лексику. Виключіть з ужитку такі слова як «упертий», «шкідливий», і тим більше «ти робиш зло» або, не дай Бог, «ти не любиш маму». Намагайтеся позитивно забарвити впертість дитини, говоріть про те що вона наполеглива, незалежна, самостійна і відповідальна.

5.З'ясуйте, в чому інтерес дитини, чому вона хоче зробити саме так, адже в дитячому поведінці присутня своя логіка, потрібно лише її виявити. Психологи стверджують, що якщо дорослий розмовляє з малюком на рівних, намагається зрозуміти причину упертості, дитина бачить, що його думка цінують і враховують - і пом'якшується.

6. Дитині буде набагато цікавіше і легше виконувати те, що від нього вимагають в процесі гри. Наприклад, якщо ви запропонуєте своїй дитині, щоб він показав улюбленій іграшці, як потрібно швидко і добре вмиватися або одягатися, то ваш малюк стане з великим бажанням виконувати ці дії. Ще можна запропонуйте йому одягатися, є і т. п. на перегонки з вами.

7. Не забувати про єдність вимог до дитини з боку всіх дорослих. Вказівка, дана одним з членів сім'ї, має підтримуватися іншими, тоді дитина не буде шукати захисту то у бабусі, то у мами чи тата.

8. Будьте в поведінці з дитиною наполегливі, якщо сказали "ні", залишайтеся і далі при цій думці. Приготуйтеся до того, що час від часу дитина буде намагатися змінити правила різними засобами.

Дитина боїться, або як боротися зі страхами малюка?

 1. В жодному разі батьки не повинні висміювати страхи дитини, а навпаки визнавати, виявляти увагу і розуміння.

2. Оберігати дітей від страхів, викликаних сімейними конфліктами, батьківською неувагою, відсутністю любові.

3. Терпляче пояснювати незрозумілі речі.

4. Формувати та постійно підтримувати позитивну самооцінку дитини.

5. Примушувати дитину долати страхи «силою волі».

6.Переконувати дитину, що привидів, вампірів і т.п. не існує- це марно.

7. Малюйте та ліпіть з дитиною страхи. Коли дитина малює вона дає вихід своїм почуттям та переживанням, а «страшні» малюнки потім можна розірвати та викинути.

8. Складайте разом казки, у яких страшний образ стає смішним.

9. Грайте. У грі дитина може «перемогти» лякаючих її істот. Або навіть краще коли дитина сама займатиме «страшну» роль : Баби Яги, Дракона, т.д.

10. Створіть «амулет», оберіг проти страхів, поганих снів. (магічний ліхтарик, чарівну паличку)

Питань з розвитку та виховання дитини виникає достатньо багато, вирішити які можна на індивідуальних консультаціях.

Запрошую до співпраці!